4 січня 1643 народився найбільший фізик, геніальний математик сер Ісаак Ньютон.
Він створив класичну фізичну парадигму-прозору, досконалу картину світу, в якій Всесвіт, керована всього декількома, ним же і відкритими законами, існувала в абсолютному просторі і необоротному однорідному часу. Велике полотно природи, де знайшлося місце всьому — і малим предметам, і величезним планетам. Картину, що знайшла згодом корисні для людства технологічні додатки.
Куди більше? Але він зробив і більше-створив універсальну мову, що дозволяє все це описувати, не «розмахуючи руками», — диференціальне та інтегральне числення.
Цим Ньютон дав можливість фізиці розвиватися як теоретичній, а не як експериментальній науці, задав стратегічний шлях подальших природничо-наукових досліджень.
Геній? Справжній геній, тобто той, у кого «терпіння думки зосереджено у відомому напрямку».
І людина, закохана в істину, тому що в науці «не може бути іншого государя, крім істини».
