Знамените на весь світ блюдо британської кухні-ростбіф (від англ. roast beef — «запечена яловичина») знайшло свою популярність в XVII-XVIII ст. як патріотичний відповідь головному конкуренту-Франції (так звані коаліційні війни: починаючи з протистояння Людовику XIV і закінчуючи Наполеоном). Сусіди по той бік Ла-Маншу протягом століть задавали моду на те, що є і носити, і це не могло не обурювати англійців. Ростбіф на противагу французькому рагу став символом національної ідеї і могутності британських солдатів. За часів наполеонівських воєн англійця зображували на карикатурах товстуном зі шматком ростбіфа, пивом і бульдогом, а той час як француза худим, з жаб’ячими лапками і маленькою собачкою. Тоді ж і увійшли в ужиток образливі прізвиська «жабники» в сторону французів, і «м’ясники» на адресу англійців. Важливу роль в укоріненні ростбіфа як національного британського страви зіграла патріотична балада на вірші прозаїка і драматурга XVIII ст. Генрі Філдінга (Henry Fielding): «But since we have learnt from all-vapouring France To eat their ragouts as well as to dance, We’re fed up with nothing but vain complaisance Oh! the Roast Beef of Old England, And old English Roast Beef! / Ми навчилися від худої Франції Є рагу і танцювати їх танці. Але ситий тим не будеш. І ти не забудеш ростбіф старої Англії. О, старий англійський ростбіф!» З часом ростбіф став невід’ємною частиною недільної трапези. І сьогодні його готують у свята та вихідні разом з картоплею, йоркширським пудингом та підливою. По суті, ростбіф-це великий шматок яловичини, спочатку обсмажений до рум’яної скоринки, а потім запечений в духовці до ледь вловимого стану між готовим і сирим, коли м’ясо ще не сіре, але вже не кровит. Відмінний рецепт у Джеймі Олівера
